Державний бюджет на наступний рік – випробування на виживання для місцевих рад
У Верховній Раді України кілька тижнів тому зареєстрували «Проект Закону про Державний бюджет України на 2018 рік», запропонований Урядом. Нині він перебуває на розгляді в Комітеті з питань бюджету. Також на розгляді «Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Проте голови місцевих рад Полтавщини, які ознайомилися з проектами, вже нині б’ють на сполох: на місцеве самоврядування перекладають функції Держбюджету.
Чимало питань у представників органів місцевого самоврядування викликає стаття 99 Законопроекту «Про внесення зміни до Бюджетного кодексу України», у якій пропонують змінити обсяг реверсної дотації з бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад із 50 до 80 відсотків.
Ці проблемні питання нещодавно обговорювали в Миргороді на засіданні регіональної платформи, організованої Полтавським регіональним відділенням Асоціації міст України (РВ АМУ). Захід, на якому зібралися голови та фахівці місцевих рад області, відбувся в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС).
Нагадаємо, на Полтавщині три ОТГ - Шишацька селищна, Глобинська міська та Білоцерківська сільська - мають реверсну дотацію.
Експерти Асоціації міст України здійснили аналіз Законопроектів «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (№7000) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№7116) у питаннях міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів. Пропонуємо його коротко до вашої уваги.
На рівень місцевих бюджетів передається ряд функцій, зростають вилучення з місцевих бюджетів, доволі проблематичний вигляд має фінансування освіти й охорони здоров’я, зменшується субвенція на розвиток інфраструктури, не передбачено субвенції на соціально-економічний розвиток.
За місцевими бюджетами залишили всі видатки, крім оплати праці педагогічних працівників, загальноосвітніх закладів і видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров’я.
Передбачено додаткову дотацію на утримання закладів освіти та охорони здоров’я - 16,5 млрд грн, але тільки обласним бюджетам без визначення механізму розподілу між місцевими бюджетами ОТГ та міст обласного значення. Тобто розподіл буде в ручному режимі.
Також місцеве самоврядування стикнеться з такими проблемами:
- не передбачене врегулювання питання середньострокових позик, які надавали місцевим бюджетам на виконання делегованих повноважень. Обсяг заборгованості - 9 млрд грн;
- не передбачено механізму покриття втрат місцевих бюджетів унаслідок ухвалення рішення НКРЕКП щодо підвищення тарифів на електроенергію для зовнішнього освітлення населених пунктів та міського електротранспорту. Додаткові витрати складуть 4,3 млрд грн.
Голови місцевих рад переконані, що таке колосальне збільшення навантаження на місцеві бюджети, пов’язане з перекладенням фінансування делегованих державою повноважень на органи місцевого самоврядування, ставить під удар реформу децентралізації.
- Це не просто якесь наше небажання віддавати кошти для потреб менш спроможних громад. Вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів з таким вилученням - 80% - матиме вкрай негативний економічний наслідок для громад-фінансових донорів, оскільки такі ОТГ недоотримають значної кількості коштів, потрібних для відновлення дорожньої та іншої інфраструктури, вжиття заходів для подолання екологічно шкідливого впливу промислових підприємств на довкілля. Як наслідок негативне ставлення населення до діяльності виробничих підприємств, гальмування соціально-економічного розвитку громад, а головне - ставить під сумнів саму ідею доцільності об’єднання громад та систему заходів для залучення інвестицій зі створення нових робочих місць, - вважає Станіслав Джусь, голова Глобинської ОТГ.
Децентралізація під ударом?
Чи не найбільший резонанс на засіданні викликав виступ Сергія Скляра, начальника фінансового управління виконавчого комітету Миргородської міської ради. Він ознайомив присутніх з основними напрямами бюджетної політики на 2018-2020 роки, докладніше зупинившись на середньостроковому бюджетному плануванні.
- З горизонтальним вирівнюванням податкоспроможної бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад пропонується змінити обсяг реверсної дотації з 50 до 80%. Формування показників видатків місцевих бюджетів відбуватиметься за умови значного дефіциту фінансового ресурсу в зв’язку з передаванням додаткових видаткових повноважень на місцевий рівень, - розповідає Сергій Скляр. - Це вимагає переглянути першочергові витрати та підтримку місцевих громад. Уже цього року бюджети й так суттєво обтяжені додатковими видатками, що зумовлює зниження фінансової спроможності місцевого самоврядування. І тому для їх забезпечення бюджети змушені надавати власні ресурси та обмежувати фінансування місцевих програм. На рівень місцевих бюджетів передано всі видатки щодо загальноосвітніх навчальних закладів, крім оплати праці педагогічних працівників.
- Змінами до прикінцевих положень Законопроекту «Про зміни до Бюджетного кодексу України» передбачається пункт 45: «установити, що 2018 року бюджетні зобов’язання щодо пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, що виникли в попередніх бюджетних періодах та обліковуються в органах Казначейства на початок року, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів». Разом із тим органам місцевого самоврядування доводиться забезпечувати видатки на підвищення рівня заробітних плат працівникам бюджетної галузі, а також на зростання тарифів на комунальні послуги,- додав Сергій Миколайович.
- Я думаю, бюджет ще обговорюватимуть, але наше завдання - максимально донести свою думку до народних обранців, - наголосив Сергій Соломаха, миргородський міський голова, голова Полтавського РВ АМУ.
Що думають голови об'єднаних громад із реверсною дотацією про зміни до бюджету
Станіслав Джусь, голова Глобинської ОТГ:
- Переконаний, що зміна відсотка вилучення коштів з місцевих бюджетів, які передають до Державного бюджету у вигляді реверсної дотації, з 50 до 80 відсотків, матиме негативні руйнівні наслідки для спроможності громад та не відповідає меті «Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», оскільки суперечить одному з основних принципів об’єднання територіальних громад - «економічній ефективності» та «конкурентоздатності». Ці зміни взагалі позбавлять сенсу й доцільності залучення нових інвестицій, створення нових робочих місць та побудови нових виробничих підприємств, які створюють значне навантаження на інфраструктуру та її руйнування. Адже навіщо розбудовувати власну громаду, впроваджувати нові інвестиційні проекти економічного розвитку, які є навантаженнями на екологію, інфраструктуру, якщо все одно зароблені більш економічно розвинутою громадою кошти будуть в неї відібрані.
З іншого боку, а який стимул у слабших економічно громад до власного розвитку, якщо вони і так отримують кошти у вигляді «вирівнювальної» дотації? Взагалі такий підхід до вирішення питань «зрівняння» спроможності слабших громад за рахунок економічно сильніших є хибним. Він позбавляє економічної доцільності самого прагнення до розбудови громад, постійно націлюючи економічно слабші громади на розв’язання власних проблем лише за рахунок дотацій та позбавляє їх будь-якої потреби в пошуку інших шляхів власної розбудови та створення умов для інвестиційної привабливості.
А найнебезпечніше полягає в тому, що це взагалі ставить під сумнів доцільність самої реформи децентралізації, створення нових об’єднаних громад. Складається враження, що на державному рівні пропонується паразитичне існування тих громад, які не прагнуть реформуватися та розбудовувати власну економіку. Ми ж своєю чергою, створивши об’єднану громаду, намагаючись її розбудовувати, постійно прагнемо до створення нових робочих місць, сприятливих умов для розвитку підприємництва, залучення інвестицій і тепер змушені будемо виділяти кошти на утримання тих сільських громад, які нічого не хочуть змінювати, є консерваторами в проведенні будь-яких новаторських змін та реформ.
Чи додає нам це ентузіазму, оптимізму, віри в правильність нашого курсу на реформування, чи є це стимулом для того, щоб і далі докладати зусиль до розбудови власної громади?
Цього року вилучення коштів із бюджету громади становило 8 млн 300 тисяч гривень, на наступний бюджетний рік ця цифра сягне 21 млн 700 тисяч грн. І це при тому, що ми маємо багато власних нерозв’язаних проблем: потреба капітальних ремонтів навчальних закладів, закладів первинної медицини (ФАПи, амбулаторії), клубів, відновлення доріг, які, фактично, потребують капітального ремонту із врахуванням сучасних навантажень на них, зокрема в сільській місцевості. І цей список можна продовжувати. Тож якщо депутати Верховної Ради України ухвалять цей законопроект про бюджет та зміни до бюджетного кодексу, вони фактично перекреслять будь-які перспективи розвитку місцевого самоврядування та територіальних громад.
Бюджет розвитку Глобинської громади 2017 року становить 34 млн грн. Зважаючи на ті навантаження, які внесені до проекту Державного бюджету України на 2017 рік та які перекладаються на місцеві бюджети й вилучаються з них, бюджет Глобинської ОТГ наступного року перетвориться на бюджет «проїдання» без перспектив відновлення інфраструктури та розвитку, і це при тому, що за рейтингом фінансово спроможних ОТГ Глобинська громада посідає восьме місце серед 366 інших об’єднаних громад. А чого ж тоді чекати решті громад?
Олександр Тутка, голова Шишацької ОТГ:
- На 2017 рік реверсна дотація нашої громади - близько 2 мільйонів гривень, а якщо наступного року вона зросте, то ця сума сягатиме 10 мільйонів гривень на рік. Узагалі до цього питання треба ставитися з розумінням. З одного боку, реверсна дотація потрібна, щоб платити субвенції та пенсії людям, але з іншого - у нас децентралізація. Шишацька ОТГ справді міцно стоїть на ногах, але ми повинні попрацювати хоча б кілька років за чітко визначеними правилами держави, щоб нам, якщо додають повноваження, додавали й ресурси.
Іван Лещенко, голова Білоцерківської ОТГ:
- Кожного року, коли ми розпочинаємо формувати бюджет, держава хоче передати якомога більше повноважень на місця, не передаючи коштів для цього.
Реверсна дотація в нашій громаді цього року невелика - близько мільйона, але на наступний рік (за умови вилучення 80%) заявлено вже близько 5 мільйонів гривень. Очевидно, що це сума дуже велика й ми на ці гроші могли б багато зробити для розвитку нашої території. Я думаю, що цей законопроект, якщо його ухвалять без змін, буде в деякій мірі гальмом для децентралізації. Треба створювати умови такі, щоб можна було розвиватися й вибудовувати роботу на перспективу. А як ми можемо вибудувати роботу, якщо щороку змінюються правила гри?
Матеріал газети «Коло»
