Герої не вмирають!

 БРИЖНИК Олег Олександрович

Народився 27.03.1990 р. в м. Карлівка

Навчався а Красноградському технікумі по спеціальності електрогазозварник.

Працював робітником в ТОВ "ГЕОЮНІТ" в м. Карлівка

Призваний по мобілізації 23.02.2023 року, солдат.

Проходив службу гранатометником 1 механізованого відділення, 1 механізованого взводу, 3 механізованої роти, 2 механізованого батальйону військової частини А 4123.

Загинув 28.05.2023 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Діброва Луганської обл.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) 

БУТРИМ Юрій Володимирович

30.11.1987 р.-27.03.2024 р. (36 років)

Народився в м. Полтава, навчався в Терешківській середній школі. По закінченню школи пішов працювати.

В 20 років пішов служити в армію.

Потім працював на пилорамі та будівництві.

Був призваний по мобілізації до лав ЗСУ. Водій 3 штурмового взводу 1 штурмової роти 2 штурмового батальйону в/ч А4638.

Загинув біля населеного пункту Орлівка Донецької області.

ГЛУХОВЕРЯ Віктор Сергійович

Народився 14.09.1982 р. в с. Розпашне Чутівського району Полтавської області. У селі Володимирівка промайнуло його дитинство і юність. Після закінчення 11 класів Максимівської загальноосвітньої школи, вступив до Полтавського кооперативного університету, де здобув спеціальність економіста.

Працював державним службовцем в м. Київ та в м. Карлівка. Потім займав різні посади у м. Харків, де проживав.

До лав Збройних сил України став у лютому 2023 року. Молодший лейтенант, командир 1 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону в/ч А 4350

Загинув в бою в районі н.п. Роботине Запорізької обл.

Горбатко Максим Миколайович

03.12.1990 р. - 28.08.2024 р. (33 роки)

Горбатко Максим народився 03.12.1990 р. в с. Попівка Карлівського району.

Закінчив Попівську загальноосвітню школу I-III ступенів № 2.

У 2012 році закінчив Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва за спеціальністю «Організація та регулювання дорожнього руху». Працював у сільському господарстві, на СТО, шиномонтажі, а також у будівельних бригадах та охоронних фірмах.

У 2012 році одружився та став батьком двох хлопчиків-двійнят. Проживав у рідному селі Попівка.

10 липня 2024 року був мобілізований до Збройних Сил України, де кілька тижнів проходив підготовку до військової служби. І вже в серпні, будучи солдатом військової частини А4941, виконував завдання за призначенням в зоні бойових дій.

Був гранатометником 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону 151 бригади.

Обірвалося життя молодого захисника 28 серпня поблизу населеного пункту Гродівка Покровського району Донецької області у віці 33 роки.

ГОРДЕЦЬКИЙ Микола Володимирович

13.05.1978 р.- 28.12.2023 (45 років)

Народився в с. Великий Кобелячок Новосанжарського р-ну

Закінчив Великокобелячківську школу, далі навчався в Полтавському ПТУ-23, був призваний на військову службу.

Одружився, переїхав до Карлівки в 2001р., працював будівельником. Мав двох синів.

У ЗСУ із 06.02.2023 року. Рядовий, займав посаду гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 407 окремого стрілецького батальйону 110 окремої механізованої бригади ім. генерал-хорунжого Марка Безручка в/ч А 4895

Серце воїна перестало битися 28 грудня 2023 року.

ГРИГОРЕНКО Євген Сергійович

Народився 01.04.1994 р. в селі Максимівка, Карлівського району.

Закінчив 11 класів Максиміської загальноосвітньої школи. Далі навчався в ПТУ-№50 м. Карлівка

Сержант, проходив службу командиром відділення 3 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини А 0281.

Загинув 27 лютого 2022 року в результаті отриманих травм несумісних з життям, в наслідок артилерійського обстрілу біля н. п. Залізне, Торецького р-ну, Донецької обл.

Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) Указ Президента України від 04.03.2022 року №105

Гуменко Юрій Леонідович

30.05.1975 р. - 06.06.2024 р. (49 років)

Гуменко Юрій народився 30.05.1975 р. в м. Карлівка Полтавської області. З першого по четвертий клас навчався у селищі Коротчаєво Тюменської області. З 1986 року навчався у Карлівській середній школі № 4, яку закінчив у 1990 році.

У 1991 році був призваний на строкову військову службу до Національної гвардії України.

Після  армії навчався у Полтавському кооперативному технікумі, отримав спеціальність товарознавець.

Працював реалізатором у приватного підприємця, тоді охоронцем в охоронній фірмі.

11 листопада 2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Проходив службу у в/ч А 4941 старшим стрільцем 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону.

Загинув 6 червня 2024 року в с. Преображенка Пологівського району Запорізької області під час проходження військової служби.

У 49-річного захисника залишилися мати і брат.

ГУР’ЄВСЬКИЙ Дмитро Іванович

Народився 27.09.1984 в с. Голобородьківське, Карлівського району, Полтавської обл.

Закінчив  Карлівське  професійно  технічне  училище № 50  і  здобув  кваліфікацію  слюсаря  по  ремонту  автомобіля, електрозварника, а згодом здобув кваліфікацію бджоляра-водія. Працював  різноробочим.

Був призваний по мобілізації до лав ЗСУ. Проходив службу на посаді стрілець-помічник гранатометника стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А 1556.

19.12.2022 року загинув під час відбиття штурмових дій противника в районі н.п. Підгороднє Донецької обл.

ДЕМИДЕНКО Микола Юрійович

 Народився 8 червня 1992 року у селі Розумівка Карлівського району Полтавської області.
Закінчив Полтавське вище професійне училище імені А.О. Чепіги. За фахом - будівельник.
8 серпня 2014 року добровольцем вступив до лав Збройних сил України. Учасник антитерористичної операції на Сході України у складі 92 окремої механізованої бригади.
Загинув 18 грудня 2014 року в районі міста Щастя Луганської області при виконанні бойового завдання – підірвався на розтяжці (гранаті Ф-1), встановленої проросійськими найманцями.
Похований в рідному селі Розумівка.
Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Демиденко Микола Юрійович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

ЗРОЙЧИКОВ Костянтин Сергійович

Народився в м. Глазов, Удмуртія 11 листопада 1981 року. 3 1990 року проживав у місті Карлівка Полтавської області, де i закінчив 9 класів місцевої школи. Продовжив навчаяня в Карлівському професійно-технічному училищі №50, здобувши спеціальність електрозварника ручного зварювання. У 2001 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив у місті Лубни Полтавської області. Трудовой шлях розпочав на теренах Харківщини фахівцем з оздоблювальних робіт у будівельній галузі, а за два роки до повномасштабного вторгнення pociï в Украіну повернувся до Карлівки.

До лав ЗСУ Костянтин Зройчиков вступив добровольцем 07 лютого 2023 року. Проходив службу у в/ч А 4007 старшим стрільцем-оператором механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону. У березні 2024 року отримав нагрудний знак «Ветеран війни».

Загинув 30 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області внаслідок ворожого мінометного обстрілу.

У 42-річного захисника залишилися син, мама та сестри.

ЄРЕМЕНКО Олександр Вікторович

03.01.1986 р.- 01.02.2024 р. (38 років)

Народився 03 січня 1986 року в м. Карлівка. Навчався в гімназії імені Ніни Герасименко.

Вищу освіту здобув в Українській інженерно-педагогічній академії, яку закінчив у 2008році. 

Здобув кваліфікацію інженера-електрика та викладача в галузі електроенергетики.

Учасник бойових дій. Брав участь в АТО та ООС, нагороджений медаллю "За оборону рідної держави".

На війні з травня 2022року. Стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону в/ч А 1815

Загинув в районі н.п. Старомайорське Волноваського р-ну Донецької обл.

ЗАРУЦЬКИЙ Віталій Іванович

Народився 04.12.1995 р. в м. Карлівка

Навчався в Карлівській ЗОШ №1, тоді в Красноградському технікумі механізації сільського господарства імені Ф.Я. Тимошенка.

У 2015 році пішов добровольцем АТО в складі батальйону «Торнадо». Згодом пройшов навчання в нацгвардії м. Києва. До 2020 року проходив службу в Станиці Луганській, м. Щасті, м. Авдіївці у складі  батальйону «Азов». Після закінчення контракту тривалий час знаходився на лікуванні.

19.07.2021 року пішов на військову службу за контрактом. Був навідником 2 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини А 2988. У складі ЗСУ тримав оборону міста Маріуполь. Під час бойових дій потрапив у полон. Орієнтовно 01.04.2022 року загинув у полоні в Оленівці Донецької області.

ІВАШИНА Юрій Сергійович

Народився 14.08.1983 р. в с. Дмиртівка, Машівський р-н, Полтавської обл.

Навчався в Дмитрівському ліцеї Машівської селищної ради Полтавської області.

Працював водієм в ТзДВ "Карлівське АТП-15340"

24.02.2022 року призваний по мобілізації на військову службу на посаду стрільця 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону в/ч А 2167

Загинув 30 червня 2022 року внаслідок військових дій від вибухової травми біля н.п. Клинове Бахмутського р-ну Донецької обл.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

КАЛІНСЬКИЙ Павло Олегович

Павло Калінський народився 19.02.1994 в Одеській області, м. Татарбунари.

З 2004 року проживав в с. Голобородьківське, Карлівського району, Полтавської обл.

Закінчив  Карлівське  професійно  технічне  училище № 50 та  середню  вечірню  школу  м. Карлівка.

 Здобув  кваліфікацію  слюсаря  по  ремонту  автомобіля, електрозварника, водія автотранспортних засобів. Працював   в  ТОВ «Золотий Лан -Н».

09.10.2022 року призваний по мобілізації. Проходив службу старшим навідником 1 відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини А 0641.

26.12.2022 року загинув внаслідок стрілецького бою в районі н.п. Білогорівка Луганської області.

КІЯШКО Андрій Леонідович

Народився 23.12.1966 р. в м. Карлівка

Закінчив Красноградський технікум механізації сільського господарства ім. Ф.Я. Тимошенка. Почав працювати майстром в Карлівському механічному заводі, останні роки працював старшим майстром в ДП «Жовтневий спиртзавод».

24.02.2022 року призваний по мобілізації до лав ЗСУ.

Проходив військову службу в роті охорони 4 відділу Полтавського РТЦК та СП, далі боронив Україну в складі кулеметного взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А 2167.

23.07.2022 року зник безвісті в результаті здійснення противником артилерійського та мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу н.п. Кодема Бахмутського р-ну Донецької обл.

 20.12.2022 року надійшло лікарське свідоцтво про смерть №010-4257 про впізнання тіла, видане Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи.

КИЛЮШИК Юрій Володимирович

31.08.1977 р.- 31.10.2023 р. (46 років)

Народився в м. Карлівка

Навчався в Карлівській міській школі № 4, яку закінчив в 1994 році. Потім продовжив навчання в Карлівському професійно-технічному училищі № 8. А згодом вступив до Полтавського кооперативного інституту, здобувши професію товарознавця.

Трудову діяльність розпочав з 2001 року на посаді електромеханіка в ПАТ «Укртелеком». З 2012 року працював в АТ «Полтаваобленерго» електромонтером.

З 27 лютого 2022 року став на захист України. Спочатку в складі ТРО, а потім старшим сапером 116 бригади інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу в/ч А 7314. 22 вересня 2023 року отримав нагрудний знак «Ветеран війни».

Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Новобахмутівка Донецької обл.

У воїна залишилися батько, дружина та двоє синів.

КОЗАЧИНСЬКИЙ Сергій Іванович

Народився у м. Карлівка 1 жовтня 1988 року.

Навчався у гімназії ім. Ніни Герасименко, тоді у Карлівському ПТУ-50. Працював трактористом.

З 2014 року брав участь в АТО/ООС. За період служби отримав кілька державних нагород, зокрема, нагрудний знак "За вірність народу України".

З 31.07.2016 року служив за контрактом механіком-водієм парашутно-десантного взводу 8 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону у військовій частині А 1126

Загинув 03 липня 2022 року від отриманих поранень під час виконання бойового завдання поблизу села Мазанівка,  Донецької області.

Нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни» серія ЗО №018618 (посмертно) Указом Президента України від 21.03.2023 року №170/2023

КОЗЕЛЬКО Геннадій Миколайович

Народився 4 жовтня 1970 року в с. Попівці.  Закінчив місцеву  школу,  потім Карлівське ПТУ-50.

Працював за професією в сільськогосподарських підприємствах.

Призваний по мобілізації до лав ЗСУ 12.01.2023 р.

Проходив службу сержантом із матеріального забезпечення 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону в/ч А4784

Загинув 28.07.2023 р. пру бою з російськими окупантами поблизу населеного пункту Берестове, Куп’янського району, Харківської області

КРАЙНІЙ Володимир Валерійович

Володимир Крайнiй народився 5 серпня 1986 року в м. Карлівка.

Навчався в школі №5. У 2004 роцi був призваний на строкову вiйськову слryжбу, яку проходив у місті Чернiгiв.

Трудову дiяльнiсть розпочав у Карлiвському машинобудiвному заводi.

З початком повномасштабного вторгнення росii в Украiну був мобiлiзований до лав Збройних сил України. З 11 травня 2022 року проходив службу у в/ч А 4118 у званнi молодшого сержанта, перебуваючи на посадi командира 2 вiддiлення протитанкових керованих ракет 1 взводу протитанкових керованих ракет батареї протитанкових керованих ракет.

У березнi 2023 року отримав нагрудний знак "Ветеран війни". У березнi 2024 року нагороджений нагрудним знаком "Знак пошани".

Загинув 11 травня 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Велика Новосілка Донецької області.

У 37-рiчного захисника залишилися донька, дружина, мама, тато, брат.

ЛУК’ЯНЕНКО Олександр Миколайович

Народився 02.08.1976 в м. Карлівка.

Закінчив Карлівську ЗОШ № 1, продовжив навчання в Полтавському нафтовому геологорозвідувальному технікумі, а після – в Карлівському ПТУ-50. Заочно закінчив Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", здобув спеціальність інженера-програміста. За професією працював в різних організаціях та на підприємствах. Останні роки був приватним підприємцем.

08.09.2022 року призваний по мобілізації до лав ЗСУ. Проходив службу стрільцем 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини А 2167.

30.11.2022 року загинув під час бойових дій біля н.п. Берестки Покровського р-ну Донецької обл.

МАРИНИЧ Сергій Іванович

Народився  24 листопада 1995 року в селі Лип’янка.

Закінчив 11 класів Лип’янської загальноосвітньої школи, далі навчався в ПТУ м. Полтава. Працював сторожем в ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи»,  звідти  пішов до лав Збройних Сил  України для проходження строкової служби, здобувши військове звання солдат-стрілець. По закінченню строкової служби продовжив працювати в ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи».

 З 2016 року працював  в Карлівському  машинобудівному заводі  слюсарем з висотних робіт.

Призваний по мобілізації до лав ЗСУ 01.05.2022 року. Проходив службу на посаді номер обслуги 2 відділення 1 взводу 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення військової частини А 4219.

28.11.2022 року загинув під час виконання бойового завдання, в районі н.п. Кліщіївка Бахмутського р-ну Донецької обл.

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)

МОТОРНИЙ Валерій Олексійович

09.10.1972 р.- 22.02.2024 р. (51 рік)

Валерій Моторний родом із села Попівка Карлівського району Полтавської області. Народився 9 жовтня 1972 року.  Навчався в місцевій сільській  школі, а згодом у Карлівському ПТУ №50.

У 1990 році був призваний до строкової військової служби.

Працював трактористом у місцевому колективному господарстві.

З літа 2022 року активно займався волонтерською діяльністю - збирав та відвозив допомогу для наших захисників.

12 листопада 2023 року був призваний до Збройних Сил України. Проходив службу у військовій частині А7093 стрільцем - помічником  гранатометника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 57 бригади.

Життя захисника обірвалося 22 лютого 2024 року в бою з російським окупантом поблизу населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області у віці 51 рік.

У воїна залишилася сестра та двоє племінників.

НІКРІТІН Роман Володимирович

31.12.1986 р.- 12.08.2023 р. (36 років)

Народився в м. Карлівка. Навчався в Карлівській ЗОШ № 1. Далі вступив  до Європейського університету, по закінченню якого у 2010 році  працював у Карлівському центрі зайнятості. З 2019 року працював в Карлівському машинобудівному заводі, звідки і був мобілізований 27.07.2022 року на військову службу до лав ЗСУ.

Воював на Донецькому напрямку. Солдат, стрілець-санітар 2 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 2 роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону в/ч А4638. Мав позивний "Фрозен".

Загинув при виконанні бойового завдання в районі н.п. Бахмут Донецької обл.

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

НОВОСЕЛЬСЬКИЙ Олександр Олексійович

Народився 23.01.1983 р. в с. Попівка. Закінчив Попівську ЗОШ №2, вступив до Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка.

Проходив військову службу в ЗСУ, звільнений у запас в 2004 році. В листопаді 2007 року прийнятий на службу МНС України на посаду пожежника, в квітні 2020 р. звільнився з ДСНС України по закінченню контракту.

Останні роки працював механіком на станції технічного обслуговування автомобілів в м. Карлівка.

07.03.2022 року призваний по мобілізації до лав ЗСУ на посаду номер обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А 0536.

14.11.2022 року, загинув під час виконання бойового завдання в районі м. Бахмут Донецької обл.

ОЛЬХОВИЙ Андрій Анатолійович

Народився 23 квітня 1978 року у м. Карлівка. Навчався у Карлівській середній школі № 1, яку закінчив у 1995 році, після чого здобував освіту у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

Працював електромонтером з експлуатації розподільних мереж 4 групи Карлівської дільниці Полтавської об’єднаної філії АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО».

До лав ЗСУ був призваний 26 лютого 2022 року. Проходив службу на посаді командира 3 стрілецького відділення, 2 стрілецького  взводу 3 стрілецької роти військової частини А7310.  Мав військове звання сержанта і позивний «Ольха».

Під час виконання бойового завдання поблизу села Костянтинівка Донецької області, сержант Андрій Анатолійович Ольховий отримав поранення внаслідок скидання вибухового пристрою з безпілотного літального апарата. Бійця доставили до стабілізаційного пункту "Катеринівка", де під час проведення реанімаційних заходів він помер 18 липня 2024 року.

Без люблячого чоловіка та батька лишилися дружина і п’ятирічна донька.

ПАЛЬОНИЙ Анатолій Валерійович

Народився 26.01.1976 року в Казахстані в м.Єрмак (на даний час м. Аксу).

Навчався в Полтавській загальноосвітній школі №2. Далі, в 1993 році вступив до Харківського університету повітряних сил ім. І. Кожедуба.

З 2014 року служив в Херсонській бригаді ППО в окремому підрозділі , який розташовувався у м. Миколаїв. Брав участь в АТО. В 2017 році був нагороджений відзнакою Президента України.

За рік до масштабного вторгнення рф обіймав посаду командира технічної батареї Херсонської бригади протиповітряної оборони у м. Миколаїв.

З перших хвилин наступу росії став на захист  Батьківщини. 

Відзначений нагородами та відзнаками керівництва держави та Міністерства Оброни України за мужність та професіоналізм.

Серце воїна перестало битися 28 жовтня 2022 р.

ПІДОПРИГОР Сергій Миколайович

25.05.1989 р.- 03.09.2023 р. (34 роки)

Народився 25.05.1989 в місті Карлівка Полтавської області.

Навчався в Карлівській загальноосвітній школі №4.

З 2004 по 2007 рік навчався  в професійно -  технічному училищі №50 на електрогазозварника.

З 2008 року ніс службу в лавах Української армії у місті Балаклія Харківської області.

Після закінчення служби працював дорожником в місті Карлівка.

Добровільно пішов на захист України з 26.04.2023 року.

Солдат, механік-водій 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону в/ч А 4718.

Загинув  під час виконання бойового завдання біля н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької обл.

Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатанський хрест» (посмертно)

ПІСКУН Роман Юрійович

Народився 20.06.1986 р. в м. Карлівка

Закінчив Карлівську ЗОШ № 1

У 2016 році став на захист незалежної України. Ніс службу механіком-водієм військово-механізованої колони. В період з 25.05.2016 р. по 29.08.2016 р. безпосередньо брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей. Далі до 2019 року продовжував нести службу до закінчення контракту. У січні  2020 року знову заключив контракт, продовжуючи військову службу.

Із лютого 2022 року в складі ЗСУ став на захист України солдатом 2 механізованого відділення  1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону.

26.06.2023 року отримав поранення внаслідок ведення штурмових дій для покращення тактичного положення в н.п. Мініківка, Бахмутського р-ну, Донецької обл.

01.07.2023 року помер внаслідок отриманих поранень.

ПЛАКУЩИЙ Денис Вікторович

04.12.1982 р.- 22.09.2023 р. (40 років)

Народився в м. Карлівка

Навчався у Карлівській середній школі № 1, яку закінчив у 2000 році. З 2000 по 2003 роки навчався у Полтавському нафтовому геологорозвідувальному технікумі, де і отримав спеціальність «Буріння нафтових і газових свердловин» та здобув кваліфікацію техніка-технолога.

Працював монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій елеваторного обладнання.

До лав ЗСУ Дениса Плакущого мобілізували 5 березня 2023 року.

Проходив службу у в/ч А 4350 навідником 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти 3 аеромобільного батальйону.

Загинув 22 вересня 2023 року під час ведення бойових дій поблизу  населеного пункту Вербове Запорізької області в результаті мінометного обстрілу з боку противника.

У 40-річного воїна залишилася мама.

Указом Президента України № 731 від 03 листопада 2023 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

РЕВА Геннадій Сергійович

Народився 08.05.1993 р. в м. Карлівка. Закінчив Карлівську гімназію ім. Ніни Герасименко. Продовжив навчання в Карлівському ПТУ-50, отримав спеціальність оператора комп’ютерного набору.

17.05.2022 року призваний по мобілізації до лав ЗСУ.

Проходив службу на посаді номер обслуги 2 артилерійської батареї аеромобільного батальйону військової частини А 0281

23.02.2023 року загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу н.п. Мар’їнка Донецької обл.

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)

Ткаченко Володимир Іванович

Ткаченко Володимир Іванович.

Народився в с. Костянтинівка Краснокутського району Харківської області 19.07.1968 р.

У 1985 році закінчив Костянтинівську середню школу.

Далі навчався в харківському політехнічному інституті, отримав спеціальність інженера-механіка.

У 1987 році був призваний на строкову військову службу.

Працював інженером-конструктором в Карлівському машинобудівному заводі. Далі – служба в органах внутрішніх справ. Працював в Карлівському РВ УМВС. У 2003 році нагороджений медаллю «За сумлінну службу».

З 2007 року – пенсіонер МВС України в званні майор міліції.

З першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну перебував у складі добровольчого формування Карлівської територіальної громади з числа пенсіонерів органів внутрішніх справ.

Загинув 25 лютого 2022 року під час здійснення охорони громадського порядку в м. Карлівка.

ТОРОПЕНКО Віталій Михайлович

04.02.1965 р.- 30.09.2023 р. (58 років)

Народився в с. Слободище Вінницької обл.

З 1967 року проживав у місті Карлівка Полтавської області, де і закінчив 10 класів  місцевої школи. Продовжив навчання в Карлівському професійному технічному училищі

№ 8, здобувши спеціальність тракториста-машиніста широкого профілю.

У 1983 році був призваний на строкову  військову службу, яку проходив у місті Великі Мости Львівської області. В учбовому підрозділі опанував військову спеціальність і, після отримання звання сержанта, обійняв посаду командира відділення ультракороткохвильових  і дециметрових радіопередавачів малої потужності.

Протягом дванадцяти років працював у Карлівському цукровому заводі, останні роки у Карлівському хлібозаводі на посаді завідувача млина.

До лав ЗСУ Віталія Торопенка мобілізували 06 червня 2023 року. Проходив службу у в/ч А 7312 стрільцем 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти.  

Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу в районі н.п. Сухі Яли Донецької обл.

Нагороджений нагрудним знаком «За вірність народу України» І ступеня

В нього залишилася донька.

Туцький Віктор Олегович

15.02.2002 р. - 21.10.2024 р. (22 роки)

Народився 15 лютого 2002 року в с. Нова Павлівка Машівського р-ну. 

У 2017 році закінчив 9 класів Лип’янської загальноосвітньої школи.

Навчався в Карлівському професійно-технічному училищі №50, здобув спеціальність тракториста-машиніста.

Трудову діяльність розпочав у 2020 році. Працював в ТОВ «Востокстройгаз» трактористом-машиністом, потім охоронником в охоронній фірмі «Подоляка» в м. Полтава.

31 травня 2023 року пішов за контрактом на службу до ЗСУ.

Проходив службу у в/ч А-7097 навідником 2-го зенітно-кулеметного відділення 1-го зенітно-кулеметного взводу 1-ї зенітно-кулеметної роти.

21 жовтня 2024 року трагічно загинув в районі населеного пункту Чорні Лози Сумської області.

У Віктора залишилися мама Марія, брат Іван, який наразі захищає країну від агресора та брат Богдан.

ТЯГУН Едуард Васильович

Народився 09.01.1977 р., с. Дмитрівка Машівського р-ну, Полтавської обл.

У 1978 році переїхав з батьками на постійне місце проживання в росію. Там закінчив 9 класів, пішов працювати учнем тесляра.

В 1995 році призваний на військову службу, приймав участь в бойових діях в Чечні. Після закінчення служби приїхав в Україну. Отримав громадянство України.

Деякий час працював будівельником, тоді охоронником в магазині.

Уклав контракт на проходження військової служби з в/ч А 1815.

Брав участь в бойових діях в Донецькій та Луганській областях.

У 2021 році нагороджений почесною відзнакою «За військову службу в ООС»

Був заступником командира бойової машини-навідник оператор механізованого відділення механізованого взводу  механізованої роти механізованого батальйону.

16.03.2022 року, загинув під час виконання бойового завдання біля с.Новоселівка, Чернігівської області

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ФЕДЬКО Олександр Володимирович

Народився 10.06.1979 р. в селі Галка Роменського району Сумської області.

 У 1991 році родина переїхала до села Володимирівка Карлівського району,  де Олександр навчався в Максимівський  загальноосвітній школі. Далі продовжив навчання в ПТУ № 8  м. Карлівка, де опанував професію токара.

Проходив строкову службу в ЗСУ, був учасником АТО.

19.08.2022 року призваний по мобілізації до лав ЗСУ на посаду стрілець-помічник гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини А 1356.

17.04.2023 року загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі н.п. Красногорівка, Донецької обл.

ШАРЛАЙ Костянтин Петрович

Народився 06.06.1973 р., м. Карлівка Полтавської обл.

11.02.2021 року уклав контракт для проходженні військової служби в лавах ЗСУ.

Служив на посаді водій вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту в/ч А 0998

20 березня 2022 року загинув в результаті вибухової травми, внаслідок військових дій біля н.п. Попасна, Луганської обл.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), Указ Президента України від 13.04.2022 року №236/2022

ЮХНО Олександр Юрійович

Народився 09.05.1993 р. у м. Карлівка. Закінчив Карлівську гімназію ім. Н. Герасименко, далі навчався в Карлівському ПТУ-50, отримав професію будівельника.

Працював в Карлівському ВУЖКГ.

 22.02.2023 року призваний по мобілізації до лав ЗСУ.

Був стрільцем-помічником гранатометника 6 механізованої роти, 2 механізованого батальйону військової частини А2167.

Загинув 02.07.2023 р.  від вогнепального поранення під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області.