Стартувала кампанія декларування доходів
З початку 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.
Відповідно до статті 45 Закону «Про запобігання корупції» державні службовці, інші суб’єкти декларування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до Закону, декларації мають подати державні службовці – Президент, керівництво АП, члени Кабміну, народні депутати і депутати місцевих рад, селищні і міські голови, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Крім того, декларації мають подати військові посадові особи, судді всіх судів, члени ВККС і ВРП, керівники підрозділів НАБУ, Податкової, ДБУ, СБУ і прокуратури.
З цього року декларації також мають подати посадові особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку.
Крім того, вперше декларації мають заповнити представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до ЗУ «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань.
Нюанси
Декларанти, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи. Окрім цього, упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
Водночас, стаття 52 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює додаткові заходи фінансового контролю. Так, у разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство в установленому ним порядку із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.
Це стосується і суттєвої зміни майнового стану декларанта, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Він також у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Нацагентства.
Перевірте е-підпис
У Нацагентстві нагадують: аби подати декларацію успішно, необхідно перевірити адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у персональному кабінеті. Для роботи з Реєстром слід використовувати поштові скриньки, які не підпадають під обмеження (наприклад: ukr.net, i.ua, email.ua, gmail.com тощо). Якщо електронна поштова скринька підпадає під обмеження, то для її зміни у персональному кабінеті Реєстру необхідно створити (або використовувати іншу) особисту поштову скриньку. Після цього слід авторизуватися в Реєстрі за допомогою власного електронного цифрового підпису, перейти у вкладку «Мій профіль», натиснути кнопку «Змінити контактні дані», у полі «Новий E-mail» вказати нову поштову скриньку та натиснути кнопку «Змінити E-mail».
На нову поштову скриньку надійде лист із посиланням, за яким потрібно перейти до персонального кабінету.
Окрім того, у НАЗК радять перевірити термін дії та працездатність електронного цифрового підпису (ЕЦП). Для отримання відповідної інформації треба завантажити посилений сертифікат особистого цифрового підпису з веб-сайту акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК). Після цього натиснути на сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші та у вікні, що відкрилось, переглянути термін дії сертифікату ЕЦП.
У разі, якщо термін дії сертифікату сплив, декларант має звернутись до АЦСК та отримати новий підпис.
Після цього необхідно зайти на сторінку входу до Реєстру і скористатись посиланням: «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» вказати електронну поштову скриньку та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист із необхідним посиланням. Клікнувши на посилання, декларант обирає у полі АЦСК акредитований центр сертифікації ключів, послугами якого він скористався та файл нового цифрового підпису, вказує пароль від нього. Заявки на зміну розглядаються протягом доби у робочий час. Якщо при накладанні електронного цифрового підпису виникає помилка, слід звернутись до акредитованого центру сертифікації ключів.
Покарання за невиконання
Також у НАЗК нагадали, що для суб’єктів декларування, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, подання електронної декларації є обов’язковим, а за порушення законодавства передбачено адміністративну і кримінальну відповідальність. Так, за несвоєчасне подання декларації особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина 1 статті 172-6 КУАП), карається накладенням штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо декларант не повідомив (або зробив це невчасно) про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані – це карається накладенням штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 2 статті 172-6 КУАП). За неправдиві відомості про майно на суму 100–250 мінімальних заробітних плат (або 370–925 тисяч гривень) установлено штраф, який становитиме від 17 тисяч до 42,5 тисяч гривень (частина 2 статті 172-6 КУАП). Якщо декларант умисно не подає декларацію, яка сягає більше ніж 344,5 тисячі гривень, – він карається штрафом у розмірі 42,5–51 тисяча гривень та громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин.
Також за порушення законодавства його можуть позбавити волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (366-1 КК). На строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна (368-2 ККУ) декларанта можуть покарати, якщо він став власником незаконних активів.
