Спеціальні обмеження для депутатів місцевих рад
Спеціальні обмеження для депутатів місцевих рад,
встановлені Законами України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про запобігання корупції»
Депутат міської ради є представником інтересів територіальної громади.
Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.
Статтею 6 даного Закону передбачено, що депутат місцевої ради, обраний секретарем, працює у відповідній раді на постійній основі, не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.
Згідно з підпунктами б) пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад є суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, в тому числі щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Конфлікт інтересів - це конфлікт між публічно-правовими обов'язками і приватними інтересами депутата місцевої ради, за якого його приватні інтереси, що випливають з його положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання ним депутатських повноважень.
Закон України «Про запобігання корупції» виділяє два типи конфлікту інтересів – потенційний та реальний.
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Саме наявність чи відсутність у особи приватного інтересу до вирішення певного питання у більшості випадків буде індикатором, що свідчитиме про конфлікт інтересів у особи.
Сам факт існування потенційного або реального конфлікту інтересів - це не правопорушення, а ось неповідомлення депутатом про наявність реального конфлікту інтересів при виконанні своїх посадових обов’язків, або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - правопорушення.
Відповідно до статті 28 зазначеного Закону, депутати зобов’язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
3) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
З метою запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням вказаним Законом депутатам місцевих рад встановлено обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 23) та одержання подарунків (стаття 24).
Крім цього, відповідно до частини першої статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності депутатів місцевих рад визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат зобов’язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково, у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 67 Закону України «Про запобігання корупції», нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог Закону України підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.