Роз’яснення щодо деяких питань законодавства про працю
1. Чи можна оплачувати час простою із розрахунку середньої заробітної плати? 2. Щодо внесення до трудової книжки запису про роботу фізичною особою-підприємцем, який є першим роботодавцем. 3. Щодо штрафних санкцій для роботодавців за порушення законодавства про працю у 2021 році.
Надає роз’яснення головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Юлія Кодинець
Чи можна оплачувати час простою із розрахунку середньої заробітної плати?
Простій –це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
В той же час, норми і гарантії в оплаті праці, передбачені Кодексом законів про працю, є мінімальними державними гарантіями.
Додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги може передбачати колективний договір.
Таким чином, оплата часу простою із розрахунку середньої заробітної плати проводиться у випадках, передбачених законодавством та/або відповідно до колективного договору.
Щодо внесення до трудової книжки запису про роботу фізичною особою-підприємцем, який є першим роботодавцем
Ст. 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після початку проходження стажування.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Механізм заповнення трудових книжок визначений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. N58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за N 110 (далі – Інструкція).
П. 2.11. Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім’я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (п. 2.12. Інструкції).
Відповідно до п. 2.4. Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно вимог п. 2.21-1. Інструкції трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників.
Отже, враховуючи вимоги ст. 48 КЗпП України та роз’яснення, які містяться в листі Міністерства соціальної політики України від 03.12.2015р. N 492/06/186-15, працівнику, який приступає до роботи вперше, трудова книжка має бути заведена, в тому числі, фізичною особою – підприємцем. При цьому, Міністерство соціальної політики України в даному листі роз’яснило, що у разі відсутності у фізичної особи — підприємця печатки, записи у трудовій книжці завіряються його підписом, тобто норми Інструкції слід застосовувати в частині, що не суперечать нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.
Крім цього, 19.07.2017р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» від 23.03.2017р. № 1982-VIII. Зокрема даним Законом було внесено зміни до ст. 58-1 Господарського кодексу України і викладено в такій редакції:
«1. Суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.
2. Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи – підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.
3. Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
4. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру».
Щодо штрафних санкцій для роботодавців за порушення законодавства про працю у 2021 році
Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановив розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року на рівні 6000 грн., а з 1 грудня 2021 – 6500 грн. Це, у свою чергу, призвело до збільшення розмірів штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу, згідно зі ст. 265 КЗпП України. Порядок накладення таких штрафів затверджено постановою Кабміну від 17.07.2013 р. №509.
Юридичні та фізичні особи – підприємці нестимуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 60000 грн., з 01.12.2021 – 65 000 грн.), до єдинників-роботодавців групи 1-3 застосовується попередження. Повторне порушення протягом 2-х років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 180 000 грн, з 01.12.2021 – 195 000 грн.).
– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 – 18 000 грн, з 01.12.2021 – 19 500 грн.);
– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 12 000 грн., з 01.12.2021 – 13 000 грн.);
– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 24 000 грн., з 01.12.2021 – 26 000 грн.), а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку 1-3 групи – попередження;
– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 – 18 000 грн., з 01.12.2021 – 19 500 грн.);
– недопущення роботодавцем фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, розмір штрафу в цьому випадку складе шістнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 – 96 000 грн., з 01.12.2021 – 104 000 грн.);
– порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП України – у розмірі мінімальної заробітної плати (з 01.01.2021 – 6 000 грн., з 01.12.2021 – 6 500 грн., за повторне порушення протягом року з 01.01.2021 – 12 000 грн., з 01.12.2021 – 13 000 грн.).
У разі сплати юрособою або ФОПом-роботодавцем 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог ст. 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною.
У разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, передбачених абз. 4–6, 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються. Однак заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушень, передбачених іншими нормами, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.
